НАВЧІТЬ ДІТЕЙ ГОВОРИТИ “НІ”
Наскільки часто у нашому житті ми зустрічаємо “безвідмовних” людей? На роботі, у різних структурах, серед наших близьких і друзів є ті, хто не вміють казати “ні”.
Інколи впізнаємо цю рису у самих себе.
Які наслідки ми маємо від цього?
– Витіснена злість, неможливість природно розсердитись, дозволити собі це;
– Жертовність, комплекс “рятівника”;
– Неможливість подбати про самого себе, почути й відчути власні потреби, бажання, прагнення;
– Пасивно-агресивна поведінка: погодитись на цю роботу, але не зробити її; свідомо чи несвідомо саботувати процес.
– Роздратованість, почуття незадоволення.
Позитивного у цьому мало. На жаль, у пострадянській системі виховання можливість бути самим собою, індивідуальністю, враховувати власні потреби зупинялося виною та соромом.
Як виховати дітей, наступні покоління – іншими? Більш вільними й здоровими, щасливими?
Можна спробувати застосувати наступні поради від психологів:
– Дайте своїй дитині час на роздуми, поважайте її: “Все нормально, тобі не обов’язково відповідати “так” або “ні” одразу. Обдумай, чи ти справді хочеш цього, чи можеш це виконати”.
– Допоможіть дитині навчитись прораховувати наслідки її дій або згоди: “Якщо ти зараз погодишся на це – до чого це призведе? Що тобі потрібно буде зробити? Які витрати? Скільки днів, годин?”.
– Допоможіть дитині виробити власні принципи, сформувати своє ставлення до тих чи інших речей: “Наскільки важливо для тебе вступити в цей університет? Що тобі це дасть? Що важливе для тебе ти зможеш реалізувати? Якщо тобі це потрібно – зараз ти можеш сказати “ні” великій шумній тусовці?”.
– Навчіть дитину просто промовляти фразу “Вибачте, я не можу”, коли вона не впевнена у своїй можливості погодитись.
– Поважайте потреби дитини, не ігноруйте її особистих меж. Якщо вона зараз хоче гратись власною іграшкою й не готова ділитись – допоможіть їй знайти консенсус з іншими дітьми: “Я зараз граюсь нею. Зможу дати тобі її через годину”, “Ти можеш погратись іншою моєю іграшкою” тощо.
Діти мають навчитися відмовляти і задля своєї безпеки.
Поважайте та захищайте свої кордони та навчіть цьому дітей
«Проєкт «Національна гаряча лінія для дітей та молоді» впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» за фінансової підтримки UNICEF Ukraine та уряду Німеччини.
#116111UA #childhotline #НДМГЛ #національнагарячалінія #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #ЮНІСЕФ #UNICEF #UNICEFUkraine
ІНТЕРНЕТ – БЛАГО ЧИ ЗЛО ДЛЯ ДИТИНИ?
Соцмережа ‒ це чимало плюсів і безліч небезпек. На жаль, самостійно діти не вміють дозовано і правильно використовувати інтернет-ресурси для розвитку і навчання, а більше споживають розважальний контент, грають в ігри, спілкуються в соціальних мережах. Що ж робити батькам? Розумно обмежувати перебування в мережі, цікавитися життям дитини, перевіряти, які ресурси відвідує підліток. Звичайно ж, мова не йде про постійне шпигунство і тотальні заборони, адже це тільки погіршить відносини. Як мінімум, потрібно просто знати, які загрози чекають на дитину в інтернеті, і якими правилами безпеки варто навчити підлітка. Це допоможе вам уникнути несподіваних проблем, котрі можуть звалитися, як сніг на голову.
ЯКІ ЗАГРОЗИ МОЖУТЬ СПІТКАТИ ДИТИНУ В ІНТЕРНЕТІ?
Зараз інтернет ‒ це свого роду допомога для батьків. Усе починається ще з дитинства: в дорозі можна зайняти малюка мультиками, дітям постарше можна запропонувати розвиваючі ігри на планшеті, більш старшим ‒ головне забезпечити постійний доступ до соціальних мереж для спілкування з однолітками. Батьки поступово перестають помічати, коли вони повністю припиняють контролювати перебування дитини в мережі. І ось тут починаються проблеми. Уже в більш усвідомленому віці на підлітка в інтернеті чекає ряд загроз.
ЗАГРОЗА ЗАЛЕЖНОСТІ
Проста гра може тільки спочатку не нести ніякої небезпеки, але з часом у дитини може сформуватися ігрова залежність. Це поведе за собою погіршення успішності, відсутність контакту з однокласниками, небажання соціалізуватися. Дитина подумки буде жити в іншому, віртуальному, світі, і все життя буде «застрягати» у вигаданій кимось грі. Загроза познайомитися в соціальних мережах з шахраями, булерами, соціально небезпечними елементами (маніяками і т.п.). Постійне спілкування в соціальних мережах рано чи пізно призводить до того, що дитина починає листуватися з незнайомими людьми, розширюючи своє вузьке коло однокласників новими знайомствами. У довіру може втертися як дитина одного віку, так і дорослий, який буде використовувати в листуванні всі відомі маніпулятивні методи, для того щоб: витребувати у підлітка гроші або будь-які інші матеріальні цінності; викликати на особисту зустріч; викрасти підлітка і вимагати у батьків викуп і т.п. Як відомо, неприємні історії зустрічаються досить часто. І саме від них дитину потрібно захищати. Загрозою є знайти в інтернеті матеріали, які негативно впливають на психіку підлітка. Йде мова про усім відомий «Синій кит» і йому подібні «організації». В інтернеті дитина може вступити в товариство, яке, за своєю суттю, буде мати сектантську,расистську або суїцидальну спрямованість. Ну а що буде далі ‒ це вже питання часу. Підлітки піддаються впливу, тому трапитися може будь-що. Порушення конфіденційності, випадково вказаний номер телефону, адреса, зайва відвертість на своїй сторінці в соціальній мережі ‒ все це дає шахраям і булерам достатньо інформації, якою можна скористатися в своїх цілях. Кожне слово може бути використане проти вашої дитини, кожне невдале фото може бути насмішкою, а конфіденційною інформацією можуть скористатися з метою шантажу. Як бачите, може трапитися чимало неприємностей, якщо підліток буде проводити занадто багато часу в інтернеті. Особливо, якщо буде використовувати ресурси не за прямим призначенням.
ЯКИМ БАЗОВИМ ПРАВИЛАМ БЕЗПЕКИ В МЕРЕЖІ СЛІД НАВЧИТИ ПІДЛІТКА?
Незважаючи на те, що вся реальність зараз постійно взаємодіє з віртуальністю, немає ніякого шкільного предмета, який би вчив школярів правилам безпеки в мережі. Дорослі повинні самі ознайомитися з правилами безпеки і, звичайно ж, навчити ним дітей: ніколи не розміщувати на сторінках в соціальних мережах свій номер телефону та адресу. Дитині 12-14 років і в голову не прийде, що цією інформацією можуть скористатися шахраї, але дорослі повинні обов’язково про це попередити; краще використовувати «нік», а не своє справжнє ім’я. Припустимо, якщо за дитиною полюють шкільні булери, то просто по імені і прізвищу знайти школяра не вийде. А ось «нік» буде відомий тільки близьким друзям, родичам і знайомим. І вбереже від спроби «вистежити» невдалу фотографію; не варто загострювати увагу на негативі, який може бути адресований дитині в коментарях або в особистому листуванні з незнайомими людьми. Скажіть підлітку, що він має право блокувати всіх людей, які викликають у нього хоч найменшу негативну емоцію; попередьте дитину, що вона не повинна виносити на обговорення в інтернеті теми особистого характеру (сімейні проблеми, любовні переживання, майбутню подорож, велику покупку). Цієї інформації тільки й чекають шахраї і різнопланові спільноти (секти, молодіжні організації неформального характеру); розкажіть, що на зустріч з незнайомцем відправлятися не можна. Підліток може думати, що спілкується з віртуальним другом свого віку, але за привітною фотографією може ховатися доросла людина, яка ставить перед собою небезпечні цілі; попередьте, що інформацію про кредитні картки батьків ні в якому разі нікому передавати не можна. Та й самі намагайтеся зробити так, щоб кредитні картки дітям на очі не попадалися; скажіть дитині, що вона може звернутися до вас за допомогою в разі виникнення якоїсь неприємної ситуації, надходження погроз, булінгу або шантажу. Скажіть підлітку, що він може на вас розраховувати в будь-який момент, і він завжди може розраховувати на вашу допомогу та захист.
Турбота про дитину-зажди на плечах батьків! Пам’ятайте про це! Вибудовуйте із своїми чадами довірливі відносини, вислуховуйте скарги дитини і м’яко контролюйте вільне проведення часу.
Соціальний педагог
Обережно! Ігри з асфіксією або «Собачий кайф»
25 дитячих прохань:
• Не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас;
• Не бійтесь бути вимогливим зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені визначитись;
• Не покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що вважати слід лише на силу. Я відгукуюсь з більшою готовністю на ваші ініціативи;
• Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує вперто намагатися у всіх випадках залишити останнє слово за собою;
• Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати – це похитне мою віру у вас;
• Не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, щоб роздратувати вас. А то надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог;
• Не засмучуйтесь занадто від моїх слів «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що мені зробили;
• Не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся з вами за те, ставши «плаксою» ;
• Не робіть для мене і за мене те, що я у змозі зробити сам: я використовуватиму вас як обслугу ;
• Не дозволяйте моїм «поганим звичкам» притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на їх продовження; не нарікайте на мене у присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч;
• Не намагайтеся обговорювати мою поведінку у самий розпал конфлікту.
• За деякими об’єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання співпрацювати з вами зникає. Буде нормально, якщо ви зробите якісь кроки, але давайте поговоримо про це пізніше ;
• Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я розумію, що таке «добре» і «погано» ;
• Не змушуйте мене відчувати, що мої провини – смертельний гріх: я повинен навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні нащо не придатний;
• Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив: я інколи сам не розумію, чому чиню так, а не інакше ;
• Не піддавайте великому іспитові мою чесність: заляканий, я легко перетворююся на брехуна ;
• Не забувайте, що я люблю експериментувати: саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим ;
• Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок : я вчуся на власному досвіді ;
• Не намагайтеся здихатися мене, коли я ставлю відверті запитання: якщо ви не будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію «на стороні»;
• Ніколи не натякайте, що ви досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами;
• Нехай мої острахи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність;
• Не забувайте, що я можу успішно розвиватися без розуміння і підбадьорювання, але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається, ніколи.
Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів.
Тоді я також стану вашим другом.
Я вчуся, наслідуючи приклади, але не під впливом критики.
І, крім того, я вас так сильно люблю.
Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов’ю.
