Поради батькам

ЯК ОЦІНЮВАТИ ШКІЛЬНІ «УСПІХИ» СВОЇХ ДІТЕЙ

Правило 1. 
Заспокойтеся. Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А тепер можна розпочати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратись у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути на гальма. 

Правило 2. 
Не поспішайте. Ми очікуємо від дитини «все й одразу». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає «зубрилкою» і ненавидить учення, школу, а може й …вас. 

Правило 3. 
Безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її «успіхи» у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдачі? Вона вас засмучує і … все. 

Правило 4. 
Не бийте лежачого. «Двійка», а для когось і «дев’ятка» − достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги. 

Правило 5. 
Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього. 

Правило 6. 
Вибирайте найголовніше. Порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначніші для неї. Але якщо вас турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу. 

Правило 7. 
Головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважаючи, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи. 

Правило 8. 
Найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана. 

Правило 9. 
Не скупіться на похвалу. Будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити. Виділіть у «морі» помилок «острівок» успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх зусиль. 

Правило 10. 
Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких не можна досягти. 

Правило 11. 
Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна «витягнути» дитину до активного життя у навчанні. 

Для того, щоб ці правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. 
Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.Десять заповідей для батьків:

  1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.
  2. Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.
  3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
  4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
  5. Не принижуй!
  6. Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини – це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
  7. Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.
  8. Дитина – це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
  9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
  10. Люби свою дитину всякою – не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина – це свято, яке поки що з тобою. 

У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці.

• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

• Проявляйте інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім’єю.

• Спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.                                                   Берегите своих детей, их за шалости не ругайте.                                                    Зло своих неудачных дней НИКОГДА на них не срывайте.                                                    Не сердитесь на них всерьёз, даже если они провинились.                                                    Ничего нет дороже слёз, что с ресничек родных скатились!!!

Пам’ятайте:

• Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміють – вона стане замкнутою.

• Якщо дитина зростає у докорах – формується почуття провини.

• Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

• Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

• Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. 7 причин, чому Ваша дитина повинна займатися музикою

  1. Вчені довели, що заняття музикою сприятливо впливають на мозок. У дітей, які займаються музикою, однаково розвинені обидві півкулі. Музика розвиває логіку, пам’ять, уяву. Розвиток слуху допомагає швидше оволодіти іноземними мовами.
  2. Багато батьків вважають, що в їхніх дітей немає здібностей до музики. Це помилка. Тільки в процесі роботи можна визначити, наскільки схильна дитина до занять. Словом, щоб дізнатися, потрібно спробувати. Іноді через рік-два дитина ніби розкривається, виявляючи приховані глибинні здібності.
  3. Дитинство має пройти в напруженій роботі. Чим різноманітнішою буде діяльність дитини – тим точніше ви зможете визначити її здібності та знайти область, де на неї чекає успіх. Але якщо дитина перепробувала різні види діяльності – музику, танці, малювання, відвідувала різноманітні технічні гуртки – у неї не буде сумнівів з вибором професії.
  4. Багатьма видами діяльності можна опанувати, якщо займатися ними з дитинства. Музика – в їх числі. Як правило, дорослим набагато складніше навчитися грати на інструменті. Так не втрачайте часу! Якщо до 10-11 років не почати грати, потім навчитися буде практично неможливо.
  5. Учні в музичних школах навантажені набагато більше. Але це компенсується задоволенням від виступів на концертах. У дітей формується організованість, що стає в пригоді, коли вони стають студентами. Надлишок вільного часу в дитинстві шкідливий. Нехай краще займається різними видами творчості, ніж просиджує перед телевізором. Ви будете спокійншими, якщо знатимете, що дитина знаходиться в музичній школі, а не десь на вулиці з сумнівними друзями.
  6. Музика добре впливає на організм на фізіологічному рівні: стиль бароко розвиває пам’ять, класицизм стимулює розвиток інтелекту, імпресіонізм знімає емоційну напругу, фольклор пробуджує генну пам’ять, а григоріанський хорал, окрім усього іншого, сприяє м’язовій релаксації. Діти, які займаються музикою, по-іншому сприймають звучання, вчаться отримувати від нього задоволення.
  7. Музика може стати майбутньою професією. А якщо ні, то грати дитина все-таки навчиться…

Шкільна форма. Чи потрібна шкільна форма?

10 КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ КРАЩИМИ БАТЬКАМИ

Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати…

Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

(за матеріалами Фонду “Нічиї діти” (Польща), розроблених на основі NSPCC публікації “Як стати кращими батьками”, Лондон, 2002